Мораторій на «Північний потік – 2»

Звернення до Федерального уряду і демократичних партій Німеччини.

Шановна пані Федеральна канцлерко,
шановні пані та панове,

Ми звертаємося до Вас із закликом негайно накласти мораторій на будівництво газопроводу «Північний потік – 2». Для цього кроку є багато причин. Зокрема, «Північний потік – 2»:

• вбиває клин в європейську згуртованість і трансатлантичні відносини;
• суперечить новим європейським та німецьким кліматичним цілям;
• ставить під загрозу і без того хитку безпеку України і
• перешкоджає здійсненню єдиної європейської зовнішньої енергетичної політики.

Проєкт «Північний потік – 2» з самого початку викликав суперечки. Контракти були підписані незабаром після анексії Криму та інтервенції Росії на територію східної України.

Неоголошена війна проти України триває. У той же час репресії проти російського громадянського суспільства стають все більш жорсткими. Додайте до цього низку нападів на ліберальні демократії Заходу. Надії на «зміни через торгівлю» не виправдалися.

З точки зору кліматичної політики «Північний потік – 2» є пережитком минулого. Це найбільший інфраструктурний проєкт в Європі, пов’язаний з викопними видами палива, який покликаний забезпечити імпорт природного газу з арктичних регіонів Росії на десятиліття вперед. Проте споживання природного газу повинно знизитися вже в цьому десятилітті, щоб ЄС зміг досягти своїх кліматичних цілей.

Для забезпечення енергетичної безпеки Німеччини та ЄС «Північний потік – 2» не є необхідним. Існуючі потужності континентальних трубопроводів достатні для цього. Газопровід є насамперед геополітичним проєктом, покликаним відрізати Україну і Польщу від транзиту газу. Уряд Німеччини не повинен простягати йому руку.

«Північний потік – 2» також протирічить заявам ЄС про диверсифікацію поставок газу в Європу і руйнування монополістичних структур.

Цей проєкт розпалює недовіру і розбіжності в Європейському співтоваристві в той час, коли терміново необхідні спільні дії. І не в останню чергу «Північний потік – 2» стоїть на шляху назрілого перезавантаження трансатлантичних відносин.

Тому ми закликаємо уряд Німеччини негайно ввести мораторій на реалізацію проєкту «Північний потік – 2», щоб створити простір для серйозного політичного діалогу. Після введення мораторію слід зняти американські санкції.

Мораторій слід використовувати для того, щоб:

• прояснити стратегічні наслідки «Північного потоку – 2», зокрема щодо безпеки України та східних країн-членів ЄС;
• здійснити ретельну оцінку життєвого циклу проєкту і провести незалежну перевірку його впливу на клімат;
• просувати спільну європейську енергетичну і газову політику;
• вирішити трансатлантичні розбіжності щодо «Північного потоку – 2» та
• обговорити ключові розбіжності між ЄС і Кремлем і в цьому світлі по-новому оцінити «Північний потік – 2».

Мораторій на «Північний потік – 2» є виходом зі складної політичної ситуації. Він відкриває можливості для пошуку спільної європейської позиції. І останнє, але не менш важливе: мораторій стане чітким сигналом російському керівництву про те, що постійні порушення міжнародного права і базового європейського порядку матимуть невідворотні наслідки.

Ми просимо Вас не втратити цю можливість.

Звернення підписано наступними діячами:

• Лайма Люція Андрікене, членкиня парламенту, Литва
• Юрій Андрухович, письменник, Україна
• Наталія Арно, Фонд “Вільна Росія”, США
• Тімоті Гартон Еш, професор Оксфордського університету, Велика Британія
• Андерс Аслунд, Атлантична рада, Швеція
• Аудронюс Ажубаліс, член парламенту, Литва
• Райнер Бааке, Фонд кліматичної нейтральності, Німеччина
• Маргарита М. Балмаседа, професор університету Сетон Холл, США
• Марілуїзе Бек, Центр ліберальної сучасності, Німеччина
• Єжи Бузек, колишній прем’єр-міністр, член Європейського парламенту, Польща
• Емілі Ченнелл-Джастіс, Гарвардський університет, США
• Славомир Дембський, Польський інститут міжнародних відносин (PISM), Польща
• Ларрі Даймонд, Стенфордський університет, США
• Пітер Б. Доран, колишній президент Центру аналізу європейської політики, США
• Бас Ейкхаут, член Європейського парламенту, Нідерланди
• Майкл Емерсон, Центр досліджень європейської політики; колишній посол ЄС в Росії, Бельгія
• Павло Фішер, сенатор, Чехія
• Роланд Фройденштайн, Центр європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса, Німеччина
• Ральф Фюкс, Центр ліберальної сучасності, Німеччина
• Френсіс Фукуяма, професор Стенфордського університету, США
• Ентоні Гідденс, Королівський коледж Кембриджа, Великобританія
• Свен Гігольд, член Європейського парламенту, Німеччина
• Пол Грод, Світовий конґрес українців, Канада
• Ребекка Гармс, колишня  членкиня Європейського парламенту, Німеччина
• Павел Гавлічек, Асоціація з міжнародних справ, Чехія
• Джон Гербст, Атлантична рада; колишній посол США в Україні, США
• Бен Годжес, колишній генерал-командувач сухопутними військами США в Європі, США
• Тоомас Гендрік Ільвес, колишній президент, Естонія
• Якуб Янда, Європейський центр цінностей з політики безпеки, Чехія
• Лаурінас Касчюнас, член парламенту, Литва
• Джонатан Кац, Німецький фонд Маршалла, США
• Джеймс Кірчік, Інститут Брукінгса, США
• Якуб Клепати, Форум 2000, Чехія
• Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ, Україна
• Петр Колар, колишній посол Чеської Республіки в США і Росії, Чехія
• Джон Корнблум, колишній посол США в Німеччині, США
• Марчін Королец, колишній міністр навколишнього середовища, президент КС-19, Польща
• Здіслав Краснодембский, член Європейського парламенту, Польща
• Петер Креко, Інститут “Політичний капітал”, Угорщина
• Сергій Лагодинский, член Європейського парламенту, Німеччина
• Сабіна Лойтхойссер-Шнарренбергер, Фонд Фрідріха Науманна; колишній федеральний міністр юстиції, Німеччина
• Міріам Лексманн, членкиня Європейського парламенту, Словаччина
• Джон Лаф, Чатем Хаус, Велика Британія
• Едвард Лукас, Центр аналізу європейської політики, Великобританія
• Армінас Лідека, член парламенту, Литва
• Майкл Макфол, Інститут міжнародних досліджень FSI; колишній посол США в Росії, США
• Маркус Мекель, колишній міністр закордонних справ НДР, Німеччина
• Джеймс Д. Мелвілл-молодший, колишній посол США в Естонії, США
• Марі Мендрас, Інститут політичних досліджень Sci­en­ces Po, Франція
• Володимир Мілов, колишній заступник міністра енергетики, Російська Федерація
• Радвіли Моркунайте-Мікуленене, членкиня парламенту, Литва
• Саша Мюллер-Краеннер, Німецька екологічна допомога (DUH), Німеччина
• Ютта Паулюс,  членкиня Європейського парламенту, Німеччина
• Жигімантас Павіліоніс, член парламенту, Литва
• Томаш Пешіньскій, Пульс Європи, Чехія
• Стівен Пайфер, колишній заступник помічника секретаря і посол США в Україні, США
• Рупрехт Поленц, Німецька асоціація східноєвропейських досліджень (DGO), колишній член парламенту, Німеччина
• Яна Пульєрін, Європейська рада з міжнародних відносин, Німеччина
• Януш Райтер, колишній посол Республіки Польща в Німеччині і США, Польща
• Адам Даніель Ротфельд, колишній міністр закордонних справ, Польща
• Манфред Саппер, журнал „Ost­eu­ropa“ (Східна Європа), Німеччина
• Андраш Шімон, колишній посол Угорщини в США, Угорщина
• Карл  Шльоґель, історик і публіцист Східної Європи, Німеччина
• Бенджамін Л. Шмітт, Гарвардський університет, США
• Констанці Штельценмюллер, Інститут Брукінгса, Німеччина
• Пол Дж. Салліван, Університет Джона Гопкінса, США
• Гедрюс Сурпліс, член парламенту, Литва
• Олександр Сушко, Міжнародний фонд „Відродження“, Україна
• Ніколя Тензер, CERAP – Франція; запрошений професор Інституту політичних досліджень Sci­en­ces Po, Франція
• Еллен Уебершер, Фонд  імені Гайнріха Бьолля, Німеччина
• Том ван дер Лі, член парламенту, Нідерланди
• Александр Вершбоу, колишній заступник генерального секретаря НАТО; колишній посол США в Росії, США
• Кеннет Р. Вайнштейн,  Інститут Хадсона, США
• Генріх Август Вінклер, історик, Берлінський університет імені Гумбольдтів, Німеччина
• Марі Л. Йованович, колишня амбасадорка США в Україні, США
• Ян Зелонка, професор Оксфордського університету і Венеціанського університету Ка ‚Фоскарі, Нідерланди
• Емануеліс Зінгеріс, член парламенту, Литва

Примітка щодо використання матеріалу: цей текст можна вільно використовувати за умови посилання на автора „# /​ Центр ліберальної сучасності“.

Щоб завантажити у форматі PDF, натсніть „Друк – зберегти як PDF ...“